ЧАСТИНИ МОВИ
|
Самостійні
|
Службові
|
|||
|
змінювані
|
незмінювані
|
незмінювані
|
незмінювані
|
|
|
відмінювані
|
дієвідмінювані
|
|||
|
іменник
|
дієслово
|
прислівник
|
прийменник
|
вигук
|
|
прикметник
|
|
|
сполучник
|
|
|
числівник
|
|
|
частка
|
|
|
займенник
|
|
|
|
|
Бесіда.
1.
На які групи поділяються частини мови?
2.
Що є підставою для поділу частин мови на самостійні й службові?
Навести приклади самостійних частин мови.
3.
Чому в таблиці немає дієприкметника та дієприслівника?
4.
Які частини мови є службовими? Навести приклади службових частин
мови.
5.
Скільки в українській мові частин мови?
6.
Яка частина мови не належить ні до повнозначних (самостійних), ні
до службових? Що виражає ця частина мови? Навести приклади вигуків.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧАСТИН МОВИ
|
Частина
мови
|
Що
означає
|
Лексико-граматичні
категорії
|
Граматичні
категорії
|
Синтаксична
роль
|
|
іменник
|
предмет
|
назва істоти, неістоти; назви власні та
загальні, збірні
|
рід, число, відмінок, відміна, група
|
підмет, іменна частина складеного присудка,
додаток
|
|
прикметник
|
ознаку, приналежність
|
якісні, відносні, присвійні
|
рід, число, відмінок, група, ступінь
порівняння
|
означення, імення частина складеного присудка
|
|
числівник
|
кількість, порядок при лічбі
|
кількісні (власне кількісні, дробові, збірні),
порядкові
|
рід, число, відмінок
|
підмет, іменна частина складеного присудка,
означення
|
|
займенник
|
вказує на предмет, ознаку, кількість, але не
називає їх
|
особові, зворотний, вказівні, питальні,
відносні, присвійні, неозначені, заперечні
|
рід, число, відмінок
|
підмет, додаток, означення
|
|
дієслово
|
означає дію або стан
|
дія, рух, стан
|
рід, число, дієвідміна, час, спосіб, особа,
стан, вид, перехідність
|
присудок
|
|
прислівник
|
ознаки дії, стану, ознаку ознаки
|
обставинні (місця, часу, причини, мети),
означальні (способу дії)
|
немає
|
обставина
|
Немає коментарів:
Дописати коментар